СТРАХОВИЙ РИНОК — окрема соціально-економічна структура та сфера грошових відносин, де об’єктом купівлі-продажу є страхова послуга. На С.р. формується попит і пропозиція, функціонують різні форми організації грошових відносин з приводу формування та розподілу страхового фонду. С.р. — це частка фінансового ринку країни. Склад С.р. формують державні органи; сукупність страховиків, страхувальників та страхових посередників. Об’єктивна необхідність виникнення та розвитку С.р. зумовлюється наявністю суспільної потреби на страховий захист населення та страховика, здатного її задовольнити. Залежно від критерію, покладеного в основу класифікації С.р., розрізняють інституційну, територіальну, галузеву та організаційну структури. Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, державної або змішаної форми власності, на основі якої створюється страхова організація. Територіально виділяють регіональний, національний (внутрішній) та світовий (зовнішній) С.р. За галузевою ознакою виділяють ринки перестрахування особистого та інших видів страхування, які в свою чергу далі сегментуються. До організаційної структури С.р. належать: страхові організації або страхові товариства, спілки, асоціації, пули та інші об’єднання страховиків; страхові агенти та брокери; Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю; Моторне (транспортне) страхове бюро.
С.р. формується із зовнішнього та внутрішнього середовища. До внутрішньої структури С.р. відносять: страхові послуги, що надаються за конкретними видами страхування та договорами; системи організації продажів страхових полісів та формування попиту на страхові послуги; тарифну політику страховиків (страхові тарифи, пільги, знижки, націнки, штрафи, пені тощо); інфраструктуру страховика (агенції, контори, філії, представництва, канали комерційного зв’язку тощо); фінансові, матеріальні та людські ресурси страховика; фінансовий стан страхової організації та довіру до неї з боку фінансових інститутів; ліквідний страховий фонд. Зовнішнє середовище формується як система взаємодіючих чинників, що оточують внутрішнє середовище С.р. та безпосередньо впливають на нього. Елементи зовнішнього середовища С.р. поділяються на управлінських страховиків (формування ринкового попиту, конкуренцію, інфраструктури та ін.) та тих, на які вони об’єктивно не можуть впливати (макроекономічні показники розвитку національної економіки, вікова структура населення та інші демографічні показники, купівельна спроможність населення, стан трудових ресурсів країни тощо). С.р. України характеризується динамічним розвитком, йому притаманні такі особливості: демонополізація ринку; відсутність суттєвої державної підтримки страховиків та механізму захисту страхувальників на випадок неплатоспроможності страховиків; значна сегментація страхових послуг, тобто виникнення численних підвидів, різновидів, форм і варіантів страхування; динамічна поява нових видів страхування (ризиків цінних паперів, аудиторського ризику, судових ризиків тощо); недостатній рівень розвитку ринку співстрахування та перестрахування; формування комбінованих видів страхування, транспортне страхування, до якого входить страхування самого транспортного засобу, водія, вантажу, третіх осіб; недостатній рівень співпраці з міжнародними страховими організаціями і об’єднаннями.
С.р. медичних і фармацевтичних послуг є складовою національного С.р. Рівень його розвитку є вкрай недостатнім для задоволення потреби населення в добровільному медичному страхуванні. Вказаний факт є наслідком відсутності досвіду страховиків в побудові ринкових відносин при організації медичного страхування, низької платоспроможності значної кількості населення країни, особливостей національного менталітету громадян, для яких є більш традиційним перекладати фінансову відповідальність за своє здоров’я на державні органи. Для ринку медичних і фармацевтичних послуг притаманні всі вищеозначені тенденції розвитку С.р. України.
Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. — К.,1998; Внукова Н.М. Практикум із страхування. — Вип. 1. — К., 1998.